FANDOM


Київ — столиця України, найдавніше місто Русі і найважливіший історичний центр Європи. Київ став притулком для більшості користувачів україномовного порталу Фендому і для більшості користувачів україномовних вікі-проектів.

Опис Редагувати

Стародавній та водночас молодий, з тисячолітніми традиціями, багатою культурною спадщиною Київ поєднує в собі старовинну архітектуру, пам’ятки історії, мистецтва та сучасну міську інфраструктуру.

Усім відомі пам’ятки та пам’ятники архітектури та історії міста – Києво-Печерська Лавра, Софійський та Михайлівський собори, храми та монастирі. Найбільш відвідуваними туристичними місцями є також Андріївський узвіз та старі вулиці Подолу, Дніпровські схили та десятки зелених міських парків.

За останні роки Київ якісно змінився, і сьогодні – це місто з найвищим рівнем соціального, економічного і культурного розвитку в Україні. Столиця вже багато десятків років вдало поєднує у собі адміністративно-політичний, промисловий та бізнесовий центри країни. Разом з тим, культура Києва постійно збагачується завдяки широкій міжнародній взаємодії.

Історія Києва налічує понад 1500 років. Та зберігши атмосферу древнього міста, Київ у той же час живе в ногу з часом: столиця з населенням близько 4 мільйонів вдало поєднує в собі риси старовини і сучасності. За останні роки ми значно розбудували транспортну і туристичну інфраструктуру, покращили повітряне та залізничне сполучення, звели низку культурно-розважальних та освітніх центрів. При цьому ми продовжуємо дбати про культурне надбання міста, постійно збагачуючи та відновлюючи його.

Загальні відомості Редагувати

Київ – столиця України, місто, що має спеціальний статус, адміністративний центр Київської області та Києво-Святошинського району.

Місто поділяється на 10 районів: Голосіївський, Дарницький, Деснянський, Дніпровський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський та Шевченківський.

Географічне положення і рельєф Редагувати

Київ лежить на півночі України у середній течії Дніпра, на межі лісової та лісостепової фізико-географічних зон. Дніпро поділяє місто навпіл. Північна частина київського правобережжя розлягається на Поліській низовині, південь правобережжя – на Придніпровській височині, і являє собою підвищену платоподібну рівнину, розчленовану ярами, балками та долинами невеликих річок.

Відносні висоти тут 100-150 м. Характерними рисами рельєфу Правобережжя є гори-останці (Старокиївська, Щекавиця, Хоревиця, Лиса, Чорна, Батиєва) та яри (Бабин, Протасів, Кмитів, Смородинський тощо).

Клімат Редагувати

Клімат Києва

Клімат Києва помірно-континентальний з відносно м'якою зимою та теплим літом. Пересічні температури січня -6°, липня +19,2°. Кількість опадів – 550-630 мм на рік.

Вплив Київського та Канівського водосховищ зумовлює посилення бризової циркуляції, зміни швидкості вітру і сум атмосферних опадів. Головна водна артерія міста – Дніпро. Ширина річки у межах міста – 400-600 м, глибина 6-12 м. На берегах Дніпра простягаються піщані пляжі.

Річка утворює численні затоки (Матвіївська, Старик, Гавань), протоки (Русанівська, Деснянська тощо), заплавні озера (Тельбин, Радунка). В межах Києва протікають і невеликі річки: Либідь, Сирець, Нивка, Віта, Горенка. Значні ділянки Либіді закуто у підземні колектори, а Сирець та Нивка утворюють ставки.

Рослинність Редагувати

Київ оточений майже суцільним кільцем лісів. На півночі та північному заході переважають хвойні та широколисті ліси (дубово-соснові, грабово-дубово-соснові) на дерново-підзолистих ґрунтах. У лісостеповій зоні під широколистими лісами – переважно темно-сірі та сірі опідзолені ґрунти.

В місті дуже багато парків, лісопарків, скверів, гідропарк та дендропарк, а також ботанічні сади.

В межах Києва – понад 80 територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Багато киян і гостей столиці вподобали відпочинок у курортних місцевостях (Конча-Заспа, Пуща-Водиця та ін.).

Історична довідка Редагувати

Найдавніша доба в історії міста Редагувати

Місцевість, у якій виник Київ, з прадавніх часів була привабливою для оселення людей. Археологи дослідили стоянки стародавніх мисливців, серед яких найбільш відома Кирилівська.

Згодом, завдяки унікальному географічному положенню, територія Києва стала місцем поселень різних племен та значним торговельним центром.

У межиріччі Дніпра та Либіді досліджені залишки поселень та городищ мало не всіх археологічних культур, відомих у Середньому Подніпров'ї. Втім справжніми засновниками Києва були слов'янські племена, що входили до об'єднання полян. Загальновідома легенда (про заснування Києва полянським князем Києм та його братами) записана у недатованій частині літопису.

Більшість науковців датують цю подію кінцем V – початком VI ст. Власне, мова йде про заснування укріпленої резиденції князя (залишки "городища Кия" археологи досліджували на північному мисі Старокиївської гори). Проте існує не менш обґрунтоване припущення, що Київ як адміністративний центр Подніпров'я виник одночасно з Руською державою на межі VIII-IX ст.

Київ – столиця руської держави Редагувати

У першій третині IX ст. місто деякий час сплачувало данину Хозарському каганату, але невдовзі звільнилося за допомогою варязької дружини, очолюваної князями Аскольдом і Діром. Відтоді Київ стає місцем, куди з усієї Русі збиралися купецькі флотилії та військові загони, спрямовані на Візантію. Великого міжнародного розголосу набув вже перший напад князя Аскольда на Константинополь у 860 р. Близько 882 р. Київ підступно захопив новгородський князь Олег. Він вперше об'єднав північну та південну Русь в єдиній державі і проголосив Київ її столицею – "матір'ю городів руських". Місто на той час складалося з двох окремих частин – Гори з князівськими та боярськими дворами та Подолу, що був торговельно-ремісничим осередком міста. Міську структуру доповнювала київська околиця з селами, позаміськими дворами можновладців, сільськогосподарськими угіддями городян. Населення Києва від початку було строкатим як за етнічним складом, так і за віросповіданням. До кінця X ст. більшість киян вклонялися слов'янським богам Перуну та Велесу. Але вже у IX ст. тут існувала християнська громада, з X ст. відома іудейська, пізніше – вірменська, німецька тощо. Хрещення Русі князем Володимиром у 988 р. набуло значення епохального суспільного і державного акту. Київ стає столицею однієї з найбільших християнських держав Європи, центром руської митрополії. Побудова мурованої Десятинної церкви (990-996 рр.) започаткувала розвиток давньоруського монументального мистецтва.

Найбільшого розквіту давній Київ досяг під час князювання Ярослава Мудрого (1019-54 рр.) та його синів.

Починають стрімко розвиватися література, різні види мистецтв та ремесел. У місті та навколо нього виникають численні монастирі, серед яких особливого релігійного та культурного значення набуває Печерський – один з перших осередків літописання.

У давньоруський період десятки монахів уславилися святістю (серед них свв. Антоній, Феодосій, Агапіт, Аліпій, Нестор-Літописець, Ілля Муромець та ін.), із стін монастиря вийшло більше 50 архієреїв. Впродовж XI-XIII ст. Київ стає одним з найбільших міст середньовічної Європи. Його територія сягає 400 га, а населення – 35-50 тисяч чоловік.

В той же час місто постійно потерпає від наскоків кочовиків – спочатку печенігів, а пізніше половців.

Після смерті Володимира Мономаха посилилися чвари між удільними князями, і столичний статус Києва протягом XII ст. поступово зводиться до номінального. Місто двічі піддається спустошенню руськими князями: у 1169 р. військом Андрія Боголюбського, у 1203 р. – Рюрика Ростиславича. Одним з найдраматичніших днів в історії міста стало 6 грудня 1240 р., коли монгольська орда хана Батия штурмом здобула місто і майже повністю зруйнувала його. Після цього Київ надовго втратив своє значення. Занепад економічного та політичного життя Києва підсилило перенесення у 1299 р. на Північний Схід Русі резиденції руських митрополитів (які, однак, зберігали титул Київських).

Київ за часів литовсько-польського панування Редагувати

Відроджуватися місто почало тільки у 1360-ті роки, коли потрапило під владу Великого князівства Литовського. Київ стає столицею удільних князів з роду Гедиміна, які здійснюють великі відбудовчі роботи, закладають дерев'яний замок. Деякий час у Києві карбують власну монету. У 1471 р. Київське князівство було скасоване і перетворене на воєводство. Руйнівні напади татарських орд у 1416 та 1482 рр. стали на перешкоді нормальному розвитку міста. Проте вже у 1499 р. київські міщани отримують самоврядування за магдебурзьким правом, а впродовж першої половини XVI ст. відбудовуються київські монастирі та Печерське містечко навколо Успенського монастиря, якому згодом було дароване найменування і привілеї лаври.

Внаслідок Люблінської унії в 1569 р. Київ увійшов до складу Польського королівства і набув економічного зросту.

В 1648 р. чисельність населення міста сягала 15 тис чол. Проте утиски з боку польської знаті призвели до ряду козацьких повстань наприкінці XVI ст. В ході національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького значно скоротилося міське населення. В 1654 р. внаслідок Переяславської угоди Київ був приєднаний до Московського царства. Місто зайняли війська московського царя. Почався період затишшя.

Київ у складі Російської Імперії Редагувати

В 1797 р. Київ став столицею губернії Російської імперії, і почав своє відродження. У промисловості міста провідне місце посідали державні мануфактурні підприємства. Паралельно розвивалась й транспортна мережа. В той період місто поділялося на окремі чотири частини: Печерськ, Верхнє місто, Поділ та Плоску слободу.

В 1834 р. керівництво Києвом перейшло до Міської думи. Місто швидко забудовувалося, що привело до об’єднання Печерська, Верхнього міста та Подолу. Збудували новий великий район, котрий так і назвали – Нова Забудова.

В 1840-их рр. населення сягнуло 50 тис чол. Адміністративний центр поступово перемістився з Печерська на Хрещатик.

Київ радянський Редагувати

В 1917-20 рр. місто пережило події революції та громадянської війни. Багато разів змінювалась влада: Київ був столицею УНР, Української Держави Скоропадського, радянської України. В червні 1920 р. в Києві утвердились більшовики. Столицю Української республіки перенесли до Харкова. В 1934 р. столицею УРСР знову стає Київ.

Голодомор 1932-33 рр. мав своє відлуння і в Києві: сюди втікали від голодної смерті селяни. Значних втрат зазнали кияни і від сталінських репресій 30-их рр.: багато горожан було закатовано за надуманими звинуваченнями та без них, вічною пам‘яткою цих подій є меморіал у Биківні на околицях міста.

В ході Другої світової війни місто також зазнало величезних людських та матеріальних втрат: практично повністю було зруйновано його центральну частину, понад 100 тис. мирних жителів та військовополонених було розстріляно у Бабиному Яру, а битва за Київ у 1943 р. взагалі увійшла до найтрагічніших сторінок військового літопису.

Неймовірних зусиль і трудової звитяги потребувала і повоєнна відбудова Києва. В кінці 40-их рр. підприємства столиці радянської України вийшли на довоєнний рівень промислового виробництва. У 50-их рр. завершилася відбудова Хрещатика, у 1960 р. було відкрито першу лінію київського метрополітену, почалося масове житлове будівництво, а Київ знову набув рис красивого та ошатного міста. В 1956 р. чисельність населення досягла 1 млн жит. Сталися деякі послаблення і в політичному режимові: на хвилі «хрущовської відлиги» почали з‘являтися молоді талановиті митці, громадські діячі, учені (В.Симоненко, І.Драч, Л.Танюк, А.Горська, І.Миколайчук). Втім після нетривалої лібералізації режиму у 70-х рр. настав час брежнєвського застою та «закручування гайок», що врешті-решт призвело до остаточної деградації існуючої системи та її руйнації.

Київ – столиця України Редагувати

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Київ набув нового статусу – столиці великої європейської держави.

Київ сучасний Редагувати

Перші роки незалежності Україна переживала важку економічну кризу, не оминули ці процеси і Київ: значна частина підприємств міста зупинила свою роботу, а люди втратили засоби до існування. Втім поволі столиця разом із усією державою почали виходити із кризи і Київ став на шлях динамічного розвитку.

Ознакою покращення економічного стану стало оновлення міста: з кінця 90-их рр. Київ переживає будівельний бум, на вулицях міста багато дорогих автівок та магазинів престижних марок. Сьогодні найбільш динамічними галузями промисловості Києва є харчова, поліграфічна, будівельна галузі, машинобудування. Є в Києві і промислові гіганти, відомі далеко за межами України, перший серед них, безумовно, завод «Антонов».

Ознакою зростаючого авторитету Києва та ролі України на міжнародній арені стало проведення важливих економічних, культурних і громадських форумів, серед яких Євробачення (2005 р.), спортивні чемпіонати з різних видів спорту та, безумовно, ЄВРО-2012, фінал якого проходив у столиці України.

Відео Редагувати

Відео про Київ04:17

Відео про Київ

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Мережа Вікії

Випадкова вікі